Не вказуй
Ані стелю, ані скелю,
Не показуй бік Місяця,
На якому нібито не лунала
Англійська мова.
У моїх хащах
Розплодилися думки,
У моїх нервів
Сталий, та зарозумілий малюнок,
І схематично,
Мов лінії метро,
Я споглядаю наші злети,
Поруч хтось читає книгу,
А ще є ті,
Кому книг не стало.
Не вказуй мені
Ані скелю, ані напрямок вітру
Такий собі танок
Під мереживом наших днів -
Цілодобове
Архетипічне
Жонглювання тезами
Без тебе, хоч і слабше,
Але воно жевріє
Веснообнадійливе.
Свидетельство о публикации №123022803783