Казка Дзеркало Христини

Жила в одному селищі дівчинка Христина, її дуже любили і мама, і тато, але коли Христина була маленькою, мама сильно захворіла і померла. І батько сумував по мамі, а Христина плакала щодня. І ось, одного разу тато привів у будинок нову жінку, яка була дуже жорстокою і одразу не злюбила дівчинку. І ось, настав день народження Христини. І батько подарував їй нову сукню, а мачуха принесла в подарунок дзеркало і сказала такі слова: Бережи мій подарунок, бо якщо ти розіб'єш це дзеркало, помре твій батько. Злякавшись, дівчинка акуратно поклала дзеркало на столик і уважно подивилася в нього. З туманної хмари дзеркальної гладі з'явилася відьма і повернувшись до Христини, сказала: Ти завжди будеш самотньою! І всі твої рідні скоро помруть, бо прийшла відьма Хандра! Дівчинка сильно злякалася відьми і заплакала, але вона боялася зізнатися у всьому своєму батькові, бо мачуха загрожувала йому смертю. І Христина наступного дня пішла до своєї бабусі, яка жила в іншому кінці селища, але батько її відпустив. - Бабуся, я у великій біді, - почала свою розповідь Христина, - мені загрожує мачуха тим, що якщо я розіб'ю те дзеркало, що вона подарувала, то помре батько. А воно зачароване. - О, що за жах, онучечко! - Вигукнула бабуся. - І мені треба його якось знищити, але я не знаю, як. А в дзеркалі живе відьма Хандра, яка каже мені, що мої близькі скоро помруть, і я залишуся сама все життя. І це таке моторошне пророцтво. Що робити, бабусю? - Не переживай, онуче, - сказала бабуся, - дзеркало розбивати не треба, але треба вбити, і тоді помре відьма. І все, що вона тобі наговорила, піде від тебе геть. Однак дуже злу жінку привів мій син у свій дім. Тільки послухай, що я тобі скажу, і зроби все саме так, і тоді піде це псування. І коли дівчинка пішла від бабусі, то була вже весела і спокійно увійшла до свого дому. Мачуха зустріла її дуже зло: Де ти пропадаєш цілий день. Треба підмісти двір і прибрати в хаті. Дівчинка послухалася грізної мачухи, а потім пішла до своєї кімнати. На столику спокійно лежало дзеркало, і воно лякало Христину, але вона цього разу тримала перо, яке їй дала бабуся, і підійшла до нього: Я лишаю тобі те, що ти мені наговорила, відьма Хандра. Ти будешь мучатися і ти помреш! І дівчинка почала водити пером по дзеркалу. Відьма Хандра, що з'явилася в дзеркалі, почала кидатися з боку на бік. І вона стогнала і кричала, поки нарешті не впала бездихана. Тут же розбилось і дзеркало. Дівчинка злякалася за батька, і вбігла до його кімнати, і він сидів спокійно, але мачуха схопилася за серце і закричала: Що ти наробила, негідниця! Я відчуваю, що скоро помру. І ти в цьому винна, дівчисько! Я хотіла любити твого батька, а ти мені за це помстилася, і тепер я помру! - Що ти наробила, дочко? - спитав батько, і кинувся до мачухи. - Вона тебе обманює, тату, - крикнула дівчинка, - я просто нічого тобі не розповідала. Але тепер небезпека зникла, і я можу все розповісти. І тут мачуха почала крутитися навколо своєї осі, і батько відскочив від неї. І він сказав такі слова: Я жив не з жінкою, а з відьмою! І я не беріг свою дочку. Але тепер я все залагоджу. І тут раптом мачуха перетворилася на собаку, стала на всіх гавкати, а потім вибігла надвір, і погнала геть. Так, батько беріг свою дочку і бабуся знову любила свого сина, і вони жили дружно.