Мирабелла Гозар. Осенний сплин. Рус. Бел
зима пушистую распустит пряжу,
серебряную шаль из снега свяжет
и щедро бросит в поле "на почин".
Небесный пух кружИтся у окна.
Простор-на сколько цепкий взгляд ухватит,
воображение ещё приплатит
для важности момента бытия.
Как будто бы знакомо всё вокруг,
но вдруг по-новому на мир ты взглянешь,
коснёшься пальцами душевных клавиш
и нежных струн, которые не лгут.
Рука моя покоится в твоей.
Мгновения мелькают как снежинки.
С тобою мы давно две половинки :
из года в год становимся мудрей.
***
Калі скончыцца восеньскі сплін
Калі скончыцца восеньскі сплін -
зіма пухнатую распусціць пражу,
срэбную шаль са снега звяжа
і шчодра кіне ў поле "на пачын".
Нябесны пух кружыцца ля акна.
Абшар-на колькі чэпкі погляд ухопіць,
уяўленне нам прыплаціць шчэ вясна
для важнасці быцця дзівіць
Як быццам бы ўсё вакол знаёма,
але раптам па-новаму на свет ты зірнеш,
кране пальцамі душэўных клавіш стома
і з далікатных струн, што ўжо не маняць п'еш.
Рука мая ў тваёй. Нялоўка.
І мільгаюць сняжынкі ля дзвярэй.
З табою мы даўно як дзве залоўкі :
ды з года ў год становімся мудрэй.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №123022703456