Бог заповiдав жити у любовi
Та напишу, мені не тяжко, так,
Мені ніколи мову не забути,
Бо на собі я маю її знак.
Я в пелюшках була і вчила мову,
Матуся українкою була,
Навчалась в школі, на їі основі,
Писати вірші теж на ній змогла.
Російською пишу, і що із того?
Російську вчила, говорю на ній,
Авторитетне слово у Святого -
Любити всіх, злих обминати дій!
Мій поклик - бути в ніг святих Господніх,
Допомагати людям, де живу,
Молилась вчора і молюсь сьогодні,
Людей до Бога кожен день зову.
Про те, що у під'їзді моїм сталось,
Розповіла російською, авжеж,
І люди співчували, і не мало,
Коли любов у серці, то без меж!
Важливо серце добре в собі мати,
Важливо те, що думає наш Бог,
Ось тому в ніг сиджу, щоб більше взнати,
Як вийти нам з усіх оцих тривог!
Молитись треба, мудрість тільки Божа
Нам вказує дорогу до життя,
Сваритися за мови? Ні, негоже!
Хай буде в серці кожнім каяття!
Бог заповідав жити у любові,
То чому сперечаємося ми?
Всім мудрості набратися би в Слові*,
В серцях би наших не було "зими"!
27.02.2023.
*"Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Воно в Бога було споконвіку.
Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього"-
Бiблiя, Iвана 1:1-3.
Свидетельство о публикации №123022609482