Дощовиця Пер. Риммы Батищевой

"Дощовиця"
    
"Розплавить ніч буденні болі,
З-під снігу лих проб'ється сміх.
І ти піднімешся поволі,
Як шерхле листя по зимі."
        В.Моруга

Зокола знову дощ періщив...
Тугі, як праники, цівки
Товкли старі мої гріхи,
А їхній холод втіху нищів ...

У смуткові за недосяжним
Невже реальність то моя?
Невже життєва течія
В світ зачарований відважно

В оці часи стрімкі й урочі
Мене зворушено несе?
І я молюсь понад усе,
Щоб не замулилися очі...

Зацямкотіла дощовиця,
Щоб пильнувати та молиться.

                Перевод - Риммы Батищевой

Расплавит ночь дневные боли,
Из снега бед пробьётся смех.
И ты окажешься на воле,
Как лист шершавый по зиме.
В.Моруга

И снова дождь хлестал повсюду…
Тугие струи, как ножи.
Мои грехи мешали жить…
Я утешенья не добуду.

По недоступному в печали –
Ужели это жизнь моя?
Неужто вправду это я
В те зачарованные дали,

В часы, несущиеся срочно,
Смятенно, трепетно несусь?
И так отчаянно молюсь,
Чтоб не заиливались очи…

И беспрестанно дождь струится,
Чтоб добросовестно молиться.