24. 02. 23

Рік довгий як саме життя,
Рік болю , відчаю , обману ,
140 тисяч в небуття,
Пішло кацапів з кацапстану !

Та й наших полягло немало,
Славетних , мужніх козаків,
Як ця війна вже всих дістала,
Дістала справді вже усих !

Як може бути так що світом ,
Колотять декілька козлів,
Вирішують кого тут вбити,
А з кого виховать рабів ?

Богами вже себе відчули,
Бо кари божоі не знають ,
Свою історію забули ,
А може вже й не пам‘ятають !

Царі!!! Плювати ім на люд!!!
 Затьмарила ім розум влада,
Нащадки проклятих іуд,
В душі підступність , підлість , зрада!

Готові знищить цілий світ,
Заради похоті і слави ,
І , натворивши стільки бід,
Вбачають в тому лиш забаву !

Ім ріки крові подавай!
Давай ім хліба і видовищ,-
Горить хай хата і сарай,
Бо ти на іншій мові мовиш !

Бо ти живеш не як вони,
Бо в іншого ти віриш бога,
Бо не приймаєш сатани,
І різна в тебе з ним дорога …

Я заібався рифмувати,
Та й думки нитку загубив,
Якби козлів то тих піймати -
усим би бошки відкрутив .

І довго молотком ібашив,
Щоб вже ніхто не опізнав,
Допоки з них не стала б кваша…
А потім зверху ще б насрав !