Твоєї не сягнути висоти.
В словах немає ні брехні, ні флеру.
Мов вибух - голос Гамлета застиг,
Поцілити готовий у химеру.
Уникнути не просто вічних бід.
Невідворотне, ну ніяк, не обезболить.
У промені над прірвою - твій слід,
Недоотримані і незабутні ролі.
Жартуючи, задув журбу-свічу,
Зумів коня стреножити в безпеці.
Собі талан довірив, палачу -
Пристріляну бійницю близ фортеці.
Проти потоку рухатись посмів!
Безумцем прикидатись випав час.
Служив, співав, писав, а між рядків -
Ти просто жив, любив... Живеш! Між нас.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Памяти Владимира Высоцкого".
http://stihi.ru/2013/01/24/5924
Володимиру Висоцькому
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123022504099
Свидетельство о публикации №123022504099
Рецензии