Не вычеркнуть
Не викреслити з пам’яті зустріч,
Що доля, ніби в дарунок, дала…
Немов, підкинула золотий ключик,
І Ту, що з розуму надовго звела!
Душу наповню, до краю віршами-
Бо вона знемагає від туги та болі…
Хоч і прірва лежить, поміж нами:
Образ твій, усмішка - помимо волі!
Очищаю, віршами своїми, душу-
Може стихне, на серці, туги біль…
Ти, тільки устави свої не порушуй,
Твоя мораль, усьому цьому Сіль!
Я можливо лукавлю, при цьому,
Що ніколи тебе, у житті не забуду…
Стану ближче до Бога, у всьому-
А тебе, у ві снах, довго бачити буду!
Ти в віршах: не доспівала доля і пісня,
Разом нам, ще не скорий час бути…
Враз розірвана доля, як біле намисто,
Лиш ві снах: пристрасть, щастя - я можу відчути!
Віталій Косенко
24 лютого 2023 рік
Свидетельство о публикации №123022404048