Душа чекае змiн

Душа чекає змін



Чи відшумить зима,
Що тягнеться вже рік,
Щоб врешті-решт весна
З душі прибрала лід?!.

Щоб спогадів полин
Розтанув, наче сніг,
І радістю краплин
Донісся чийся сміх.

Щоб притупився біль
Від лютощів орди
І горя заметіль
Пропала назавжди.

Щоб море почуттів,
Ілюзій і надій
Красою берегів
Манило в обшир мрій.

Останні дні зими
Схиляють до думок,
Вриваючись у сни,
Плетуть тривог вінок.

Потік розчарувань
Гримить розривом мін…
В полоні сподівань
Душа чекає змін…


Рецензии