Душа чекае змiн
Чи відшумить зима,
Що тягнеться вже рік,
Щоб врешті-решт весна
З душі прибрала лід?!.
Щоб спогадів полин
Розтанув, наче сніг,
І радістю краплин
Донісся чийся сміх.
Щоб притупився біль
Від лютощів орди
І горя заметіль
Пропала назавжди.
Щоб море почуттів,
Ілюзій і надій
Красою берегів
Манило в обшир мрій.
Останні дні зими
Схиляють до думок,
Вриваючись у сни,
Плетуть тривог вінок.
Потік розчарувань
Гримить розривом мін…
В полоні сподівань
Душа чекає змін…
Свидетельство о публикации №123022308628