Розсіялась ніч туманом густим,
Лиш місяць гуляє по хмарах.
А в голові сто думок..та пустих,
Їм місця давно там замало.
Я проганяю, але ж це думки,
Не вигнати і не прогнати.
В голові закрутились немов мотузки,
І сили нема розв'язати.
І сон десь подівся..його ніч забрала,
Залишила одну із думками.
Якби вона думку хоч одну позвала,
В ту ніч, що сховалась в тумані.
Ой думи! Ви думи! Голова вже болить,
"Чого ж вам не спиться ночами"
Зірки вже дрімають і місяць вже спить,
Розсипаються сріблом тумани!!!
Н ч що сховалась в туман
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123022300387
Свидетельство о публикации №123022300387
Рецензии