Микола Зеров 1990-1937. Скорпион

Блаженны дни и ночи на селе,
Земли Волынской плодородно лоно
И дух полей, и голоса с балкона,
И кваканье лягушек на крыльце.

А в плесе синем, точно на стекле
Уж проступили когти Скорпиона,
И Антарес, как искорка червонная,
Горит над горизонтом в сизой мгле.

Я отъезжал, и глазом астролога
Пытал у звёзд, какая же дорога
Меня проводит в будущие дни.

Гас Скорпион  в красе своей недоброй,
И друг Стрелец приподнимал над обрием
Свой лук серебряный и тёплые огни.


Блаженні дні і ночі на селі,
Землі Волинської родюче лоно
І дух полів, і голоси з балкона,
І крекіт жаб на вітровім крилі.

А в плесі тихім, мов на синім шклі
Вже позначились клешні Скорпіона,
І Антарес, як іскорка червона,
Уже горів в надобрієвій млі.

Я од’їздив, і оком астролога
Допитувався в зір, яка дорога
Мене провадить у майбутні дні.

А Скорпій гас в красі своій недобрій,
І друг Стрілець виносив понад обрій
Свій срібний лук і приязні огнi.