В поволоке земной Ойкумены

              *        *        *

В поволоке земной Ойкумены,
В сладкой сини глубин полусна –
Поразительные гобелены
Света лунного вижу тона.
Здесь рассказы растений витают,
Махаонов так нежный полёт –
Своей ласкою располагает,
Лепестков белый дождь, уведёт
В тех мечтаний картины видений,
Бирюзовых окрасов стеблей,
Словно ветреный взмах колыбели,
Недосказанный кем-то ессей
О возможном всегда нашем счастье,
Что для нас свыше Ангел припас –
Сбережём ли его в одночасье,
Чрез препоны пройдя – изумясь…
Ведь капризна Жар Птица желанья –
Укротить без любви не дано,
Лишь сердец обоюдны деянья
Приведут к тому, что суждено.
22.02.2023г.

             *        *         *

В поволоці земній Ойкумени,
В милій сині глибин напівсни –
Так вражаючі зір гобелени,
Світла місячного в нім тони.
Рослин розповіді тут витають,
Махаонів так ніжний політ –
Так билинна ця нічка блукає,
Пелюсток білий дощ гладить світ…
В мрій картинах видінь, а чи ласки,
Із стебел й бірюзи галерей –
Руки вітру змальовують казку,
Недомовлений кимось ессей
Про можливе завжди наше щастя,
Що для нас з неба Ангел припас –
Збережемо його, якщо вдасться,
Крізь припони, що ждуть повсякчас.
Бо примхлива Жар птиця бажання –
Без любові здолань не дано,
Лиш сердець обопільні діяння,
Приведуть разом, що суджено.   
22.02.2023 р.