Пекельна топка день і ніч горить.
Вогнем війни охоплена країна.
Тривожне серце від журби щемить,
Чорніє всюди нежива руїна…
А ворог знову спонукає рать
На смертний бій за божевільний задум.
В сирій землі вже тисячі лежать,
Знайшла їх куля, як неспинний фатум.
Вже знову ми чекаємо весни,
Хоч вирви - мов заплакані озерця.
Ламає долі згарище війни,
Просочена земля сльозами серця.
Про підлу і неправедну війну
Вже знає кожен, знає вся планета.
В душі гірчить… От тільки не збагну,
Чому не скине світ страшні тенета?!.
Не збагну
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123022202605
Свидетельство о публикации №123022202605
Рецензии