Душа ожива

За вікном ще зима,
І вітри, і негода,
А душа ожива,
Як ріка повновода.

Бо в повітрі - весна,
І підсніжник біліє,
І душа, хоч сумна,
Про тепло уже мріє…

Небо плаче щодня,
У калюжах все місто,
А в душі пташеня
Цвірінчить бадьористо.

У душі вже бузок
І пора солов'їна,
Хоч пройма холодок,
Бо мій край - у руїнах…


Рецензии