Микола Зеров 1990-1937. В мае
Эмаль Днепра, слепяще-синий сплав.
Газон аллей, пустое желтоглинье,
И в половодье радужных каменьев
Луга зелёные - точно разлогий став.
Я никогда так жадно не вбирал
Той красоты в одежде весноокой,
Песок на отмели и галька желтобокая,
Лозняк багровый, изумруды трав.
Сквозь мостовую бьётся кровь зелёная
Земных растений, листья черноклёна
Кровавятся под ярким фонарём.
И между стен из камня за штакетом
Округлых яблонь тёмный куст процвёл
Таким живым раскидистым букетом.
У травнi
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав.
Газон алей і голе жовтоглиння,
І в поводі прозорого каміння
Зелені луки — як розлогий став.
Ніколи так жадібно не вбирав
Я красоти весняного одіння,
Пісок обмілин, жовтобоке ріння,
Брунатні лози і смарагди травю
Крізь цеглу й брук пульсує кров зелена
Земних ростин, і листя чорноклена
Кривавиться у світлі ліхтарів.
І між камінних мурів за штахетом
Округлих яблунь темний кущ процвів
Таким живим розпадистим букетом.
12.03.1933
Свидетельство о публикации №123021900069