День довшає. І Сонце, вже гаряче,
Засліпить очі і розбудить сплячих.
За владу бій - тепла і холоду.
Проснеться до життя жадоба голоду.
В Лиманське я захочу знову,
Там сонце лагідно-шовкове,
Піщаний берег, бриз близ моря,
І небо й хвилі - з нами поряд.
Між дюнами сховаємось від вітру,
Сльозу невинну - поцілунком витру...
І по доріжці місячній, під вечір,
Ми до зірок удвох влаштуєм втечу.
Не крайся серце і не стукай грізно -
Ще є наснага, і поки не пізно.
Іше - не пізно!
Вільний поетичний переклад власного вірша "В конце марта".
http://stihi.ru/2016/03/23/3074
У кiнцi березня
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123021902857
Свидетельство о публикации №123021902857
Рецензии