Втомився, мабуть, Ангел-охоронець,
Робота в нього дуже непроста.
Бо ж він, немовби воїн-оборонець,
В час нелегкий знаходить укриття.
Можливо, роздратований він часом,
За легковажність хоче доректи,
Та хай би що, спішить за мною спасом,
Щоб вогнище не встигло обпекти.
То стежку осяває, то солому
Постелить на життєвому шляху,
То приголубить і тамує втому,
Сидить тихенько поруч в ніч глуху.
Я розумію, як же зараз важко,
Коли в життя утрутилась війна,
Та Ангел шепче: "Я з тобою, пташко,
Хай не лякає ревна чужина…"
Мiй Ангел
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123021708009
Свидетельство о публикации №123021708009
Рецензии