Я поглядом злiтаю над водою
Безмежної, розлитої Сули.
Тут пасма верб звисають бахромою
І птахи прилітають на бали,
Зронивши почуттів шалені всплески
На каменистий берег - жде давно!
Жива природа - живописна фреска,
Дарує щедро біле полотно,
Щоб малювала все, що лиш захочу!
Ось синя фарба - в небі. Наяву!
Зелені очерети щось шепочуть...
Де полум'яний? Серце розірву!
Вільний поетичний переклад власного вірша "Как хорошо идти по глади".
http://stihi.ru/2011/03/31/3603
Свидетельство о публикации №123021702054