И вправду... перевод Л. Костенко

И вправду, крылатым почвы не надо.
Коль нету земли, будет в небе отрада.
Коль нету поля, то будет воля.
А кто без пары, так будут хмары.
Наверное, истина птичья в этом.
А как человеку? А что ж человек-то?
Живёт на земле. Летать не умеет.
А крылья имеет. А крылья имеет!
И крылья те не из пуха - перья.
Они - добродетель, правда, доверие.
Чьи - из любви безграничной верной.
Чьи-то  - из вдохновений безмерных.
Чьи-то - из искренности к работе.
Чьи-то - из щедроты в заботе.
Чьи-то - это надежды, песни,
Или мечты, или поэзия.

Как будто летать человек не умеет...
А крылья имеет. А крылья имеет!

********

Лина Костенко

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!