Вiрш пригадуeться... Чужий...

Вірш пригадується... Чужий...
Звідки взявся він? Звідки взявся?
Чом із пам'яті він піднявся
На ранковій ясній межі?

І не вчив я того вірша,
А душа його й досі носить...
А душа його й досі просить...
Вимагає вірша душа.

Хтось – колись написав його.
Я – колись прочитав, між інших...
І чужий він, не мій, той віршик,
Та тулюся, як до свого...

Що ж такого? Звичвйний вірш
Про звичайну жіночу душу...
То чого ж пам'ятати мушу?
Чом – у серці, мов гострий ніж?


Рецензии
Оттого, что могли написать так же, но не успели.

Воронков Сергей   17.02.2023 21:44     Заявить о нарушении