Не думалось, що буду жити
В такий тяжкий для людства час.
Що буду день і ніч тужити,
Молити Бога повсякчас.
Не припускала навіть думки
Про ворожнечу і брехню,
Хоч знала про потік отрути,
Подібний душному вогню.
Хіба ж я думала, що ворог
Підступно мій зруйнує дім,
Що рано-вранці хижий сполох
Підніме аж до неба дим…
Не знала я, що стільки горя
Жорстокий нелюд принесе,
Війна змінила мій світогляд,
Змінила і життя усе…
Весну шукаю у блакиті,
Та бачу лиш вогненний вир…
Тепер я знаю, в цілім світі
Є найдорожче слово "мир"!..
Тепер я знаю
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123021507106
Свидетельство о публикации №123021507106
Рецензии