Asya Oksamytna in sky ua-en
Розсипаних у висоті зірок.
Де темрява стискає, наче клітка,
І губить нас між тисячі стежок.
Сузір'ями заплетені у простір
Загублені між власних запитань,
Ми не надовго тут, ми тільки гості,
Народжені між заходів й світань.
Хоч сиплять у житті дощі з каміння,
Де слово ранить серце й через час,
Ми ще побачим сонячне проміння,
І знов розквітне ніжність поміж нас.
© Asya Oksamytna, 2023
Where every flower shines
Along with stars so high,
Where darkness presses hard,
As if it were a cage,
Endangered by wrong ways,
We barely stay alive.
With space entangled deep,
Lost questions and lost words,
We are nothing but guests,
Between sundown and dawn.
And stony rains may fall
When words are hurt by time,
We'll still see all that light,
With tenderness a shrine.
© Translated into English by Maryna Tchianova, 2023
Свидетельство о публикации №123021409600