Наші долі уквітчані сумом,
Переплетені руки самумом,
І у цьому вогні Ви наснились мені,
Все у світі осипано струмом.
У струмках цих слова іноземні,
Наші ніжності спроби даремні,
У цій дивній грі серце зріє в корі -
У деревах яскраво-непевних.
Щоб зцілити думки неозорі,
Переплисти б нам небо та море,
А у наших світах кожна риса проста,
Та складна необізнаність волі.
Наші долі присипані солем,
Їх пульсують вітри незалежні,
Через біль -
в далину - у барвисту весну -
Просуваємось ми обережно,
Все ж милуючись примхами долі.
Нашi долi
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123021409519
Свидетельство о публикации №123021409519
Рецензии