Як би так перетнутися, щоб не перетнути
Всі твої пастки, всі твої маршрути,
Всі твої молитви, написані й непочуті?
Як би так розігнатися, щоб не обігнати
Всі твої тези, всі твої дистиляти,
Всю твою обізнаність льодом не скувати...
Як би так сформулювати, мов зірочку шрифтом дрібним,
Що ти мені аніскілечки не потрібна,
Але вкривається земля травою,
І ми починаєм брехати обоє.
Бо людина задумана як повноцінність,
Як ритмічна спорідненість та доцільність,
Ти не думай, не прицінюйся, просто бери
Всі мої недоліки, всі принади мої.
І ми з цього аукціону підемо щасливими,
Розпочнем моціони під вогненними зливами,
Бо в часи буремні з неба падають і шедеври,
Я схиляюсь перед тобою, моя Гіневро.
Лицар
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123021400341
Свидетельство о публикации №123021400341
Рецензии