Pavlo Korobchuk - how many owls ua-en

на скільки сов вона мудріша за опівнічну тишу?
напевно — на ціле гніздо.
її усмішка володіє мовою, якою ніхто не пише,
ні після неї не писатиме, ні до.
прикладаю ці вуста до себе, як подорожник до болю.
вони вбивають усі мікроби, від яких трохи серце коле.
 
на скільки подорожей вона далі від самої себе?
виходить із поїзда опівночі, йде обіймати дерева.
кожен, хто знайшов просвіт поміж своїх ребер,
знає, що усі ландшафти у зіницю не даремно
увібрані, відчуті й пригорнуті у обійми.
вона розглядає кору, ніби старі чорно-білі фільми.
 
нехай не забуде енергію, як забула у потязі записник.
хай дерева і сови шепочуть їй у зелені сережки.
як же радіють просвіту в ребрах ті, у кого він зник.
у неї не ребра, бо замість кожної кістки — стежка.
 
гаразд, не буду описувати те, що не описати ніякими.
тому просто дякую і сміюся, сміюся і дякую.

© Pavlo Korobchuk, 2017



How many owls is she wiser
Than a quiet night?
Maybe, a whole nest.
There's a language unknown in her smile,
Uprecedented, pre-released, post-obsessed.
I take her healing kiss
According to a recipe of hers,
It works like a blissful remedy
For germs that make my heart hurt.
 


How many trips is she further from herself?
She leaves the train at night,
She goes out to embrace the trees.
Each of those who have seen gaps between their ribs,
Know the lanscapes too well, as if they were packed
Into their eyes,
She observes the tree bark,
As old white and black films.
Her hugs are a disguise.
 

Let her not drop energy
The way she dropped her notepad in a train,
Let the trees and the owls whisper to her,
Who wears  green earrings,
Let it not be in vain
For her to move along this path
Of uneven ribs.
For those whose ribs are even,
Ignorance is a bliss.

Let me drop the topic
Which is unbearably immense.
I carry the words, spooky and unspoken,
In my laughter
And in my hands.

2023