Коли сходить сонце,
Вона споглядає річку,
Уявляючи, як та
Вимітає сміття,
Зайві спогади та страждання.
Для когось палець та місяць -
Прості явища життя,
Для інших -
Таємні послання.
Під час затемнення
Всі пальці
Вказали на один місяць,
Він зашарівся.
Мости над водою втратили спокій.
Вона прочитала послання,
Зупинивши на мить рух планет.
Коли на когось вказують міста,
Під час затемнень та кривавих злив,
Починається несамовита
Епоха карколомних перевтілень,
Коли над розумом панує гнів.
Хтось ладнає корабель,
Аби імператор переплив річку,
Хтось заховав ножа у гілочку сливи невеличку,
Хтось зачинив кімнату,
Аби спіймати злодія, що краде світло,
А птахи все кружляють під звуки трембіти,
Бо, крім повітря й пісень, їм нічим жити.
На китайський мотив
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123021308265
Свидетельство о публикации №123021308265
Рецензии