Мiй нiжний Харкiв

 Я згадаю ледь все,
 що було в моїм Харкові ріднім.
 Той концерт Pianoбой,
 що був майже два роки тому.
 Синій теплий костюм,
 Де спідниця і светр, як вибір.
 Той розпродаж у Olko,
 Де знижки на зиму - весну.
 Я згадаю усе, бо
 Сильніше мене накриває.
 Той перехід метро,
 Де журнал купувала в четвер.
 Харків'яни мене зрозуміють:
 Я сильно кохаю
 Мій Буфет і Goodtime мій,
 де піца, салат і обід.
 Мій Південний Вокзал,
 Де "Кулінічі" рідні до серця.
 І яєчня з сосисками,
 Кава така запашна.
 Міста День святкувала
 На Площі Свободи чудовій.
 Мені було так тепло.
 Мене зігрівала весна.
 Я у "Лідер взуття" йшла
 За сумкою в холод і в вечір.
 Я так сильно люблю
 Смак концертів, вистав і віршів.
 Кожен рідний куточок -
 Мій Харків, з яким засинаю.
 З моїм Харковом
 Березня восьме і мій Новий Рік.
 Я згадаю ледь все.
 Закарбований Харків у серці.
 Вже одинадцять місяців
 Я вже сама не своя,
 Бо війна ця непрохана
 Болем у скронях знов б'ється.
 Я сумую за Харковом.
 З ним тільки я і жива.

 13. 02. 2023.