Ракетний дощ. Ракетна біль. Ракетна спека.
Волає голос весь стривожений, рясний.
На Харків знову суне вечір, небезпека.
У ванній тихо кіт ховається живий.
Ракетний день. Ракетний лютий. Небо сіре.
Там чутно вибухи і чутно крик душі.
Стоїть метро, стоять автобуси, як тіні.
Неясним світлом замальовані шляхи.
Ракетна ніч. Ракетний вітер. Сонце плаче.
В домівках вікна відчувають дотик слів.
Нема тепер дитячих посмішок і танців.
Приліт, тривога, а за нею чорний дим.
Зима ракетна. Майже рік, як йде це лихо.
І кожен день молитва в серці назавжди.
Буває в Харкові моєму спокій, тиша,
А потім знову... потім знову темні сни...
11. 02. 2023.
Ракетний лютий
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2023
Свидетельство о публикации №123021306194
Свидетельство о публикации №123021306194
Рецензии