Я не кваплюся канути в Лету.
Небо високо й стрімко пливе.
Подаруйте натхнення, поети,
Ше й для присмаку - слово живе.
Обезціняться срібло й дукати...
Я життя прожила кочове
І навчилася в скруті мовчати -
Не чіпайте мене за живе!
Співчуття - мов стежина до раю.
А байдужість - і слово криве.
Коли кров'ю повільно стікаю,
Хай - залишиться - серце - живе!
Вільний поетичний переклад власного вірша "Не спешится мне кануть в Лету".
http://stihi.ru/2010/03/17/2221
Я не кваплюся канути в Лету
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123021303201
Свидетельство о публикации №123021303201
Рецензии