О, Всесвіте! Плетеш ти бездоганно
Мереживо реального життя!
Журливу нитку вводиш філігранно,
А потім радість вкинеш і чуття.
Розшиті долі дивним візерунком
Несхожістю мінливої путі,
Комусь вона здається порятунком,
А хтось шукає вихід в забутті.
Вплітає Всесвіт наші всі незгоди,
Образи, болі, навіть наш талант,
Він не питає ні жадань, ні згоди,
Захоче, уплете і діамант…
О, Всесвіте! Ти надто таємничий,
Не осягнути таїну небес!
А я шукаю човник рятівничий,
Що захистить, як православний хрест.
Плете муар далекий макрокосмос,
Химерна нитка відбиває суть:
То чути горя сумовитий голос,
То у душі гортензії цвітуть…
Всесвiт
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123021100232
Свидетельство о публикации №123021100232
Рецензии