Перша любов
Не химерним віянням сну.
Надто глибоко це коріння,
І початків його - не сягну.
Надто високо я злітала,
То й не думала, що впаду.
Надто жадібно я зривала
Квіти радості на ходу.
Надто весело, надто грізно
Нам було серед буйних хвиль.
Надто рано - чи надто пізно?
Все ж лишилася юність і біль.
Юність, юність моя єдина,
Ти проходиш, а він пішов.
Надто чиста - і надто винна,
Надто юна моя любов.
Київ, квітень 1997
Свидетельство о публикации №123021007827
Они правили мои переводы.
Соглашались не всегда
Кажется, что это было в другой жизни.
С уважением.
Елена Ительсон 19.04.2023 19:37 Заявить о нарушении
Мне нравится, как они переводят (Мила старается близко к тексту, а у Эдуарда это скорее вариации на тему), ничего не правила.
Я думаю, что поэт-переводчик может считаться равноправным соавтором.
Если, конечно, работа качественная.
Надия Медведовская 20.04.2023 06:41 Заявить о нарушении