Not throwing words A. Bagryana ua-en

Коли зорі вгорі примружаться
Над проваллям земних низин,
Ти додай до своєї байдужості
Кришталь моєї сльози.
Ти згадай зіниці зволожені
В таємничім житті орбіт,
Через янгола подорожнього
Передай мені свій привіт.
Не навмисне, а так – випадково,
Якщо стрінемось раптом десь,
Не обмовимось ані словом,
Щоб не вбити своїх сердець.

© Anna Bagryana

A crystal of my tears will add to your indifference,
And stars screw up their eyes,
And earthly lows will fall so deep and so impeccably
Into a dark so nice.
You will recall my look, all wet and hot and venomous,
A journey through the space,
The orbit of that talk though angels, so spontaneous,
In a celestial lace.
In order not to kill our hearts, we'll stay so cynical,
Not throwing empty words.
And if we meet again in emptiness so clinical,
Our silence will cut chords.


© Anna Bagryana translated into English by Maryna Tchianova