Маленька ялинка
У втішному бавиться сні:
Там літо чарує узліссям квітчастим
І сяють росинки рясні…
Зима розсипає сріблистий ужинок
І землю спішить прикрашать.
Ялинці затишно від ніжних сніжинок,
Що в місячнім сяйві блищать.
Вдивляюсь і я у засніжені вікна,
В зимовий сяйливий сюжет,
Радію красі, як маленька дитина,
Як визнаний Богом поет.
О, місячні ночі! Душевні зізнання!
Алмазних зірок таїна!
В мигтіннях побачити хочу послання,
Що скоро скінчиться війна…
Думки невеселі кидаю на вітер,
Нехай перетворяться в пух,
Хай вітер тривоги розсипле, як бісер,
І співом підтримає дух…
Свидетельство о публикации №123020807332