Поезії спускаються з небес
По нервах-ниточках мого сумління.
В морське, гуртом, пірнають шумовиння,
Чатують на гладінь і чари плес.
Поезії спускаються навскіс,
Коли вночі в безсонні стогнуть Музи
Й міцнішого не знайдеться союзу -
Пегас з легким пером наперевіс.
Поезії спускаються з небес
І падають, як сніг, на підвіконня.
Дбайливо їх беру в тремкі долоні -
Хай набирають і вагу, і сенс.
Там поруч радощі і болю всплеск,
Без них уже і кроку не зробити.
Вони - мої шляхи, мої орбіти.
Поезії - спускаються - з небес.
Плесо - широка ділянка річки.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Стихи спускаются с небес".
http://stihi.ru/2014/10/26/11044
Вiршi спускаються з небес
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123020803721
Свидетельство о публикации №123020803721
Рецензии