Ще довго
Що до війни було, того уже не буде!
Руїни в душах не зцілять роки!
Пекельна мука розпирає груди,
Не знають жалю бісові круки.
Так хочеться відчути в серці спокій,
Весна вже скоро, а в полях - війна!
Гармати, танки і ворожі кроки,
Як грім, вирує вибухів луна.
Не хлібороби поливають землю,
В полях безкраїх всюди ллється кров!
І навіть вдень в повітрі напівтемно
Від диму, що немовби захолов.
Не знаю, чи існує в світі міра,
Що може вимірЯти жах і біль?..
Ще скільки жертв потрібно для вампіра?
Не знає міри божевільна міль!
Колись усе закінчиться, та в полі
Ще довго буде дихати війна,
Блукатимуть в житах нещасні долі,
Гудітиме обірвана струна…
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123020704749
Свидетельство о публикации №123020704749
Рецензии