Я стрілочки малюю на повіках.
А через зморшки, бачу лиш зиг-заги...
Так схожі на пожмакану бумагу -
Плисти могли б кораблики по ріках.
Коли старанно пофарбую вії,
Туш зі сльозами проситься на волю.
За це я, звісно, не картаю долю.
Прихід весни дарує не завії,
А зливи і цвітіння біля дому.
Бузковий захід сонця - незвичайний!
Сховались в ньому сподівання й тайни...
Скажи, навіщо різав по-живому?
Я проживаю данність. Ні - не всує.
Помаду прикуплю. Ще та пустунка!
Твоє кохання буде подарунком!
Я стрілочки, як і раніш, малюю.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Когда рисую стрелочки".
http://stihi.ru/2017/03/22/4507
Малюю стрiлочки
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123020703231
Свидетельство о публикации №123020703231
Рецензии