Судьба стелила...

Ах, как девчоночка влюбилась!
Судьба стелила звездный путь,
где искра счастья вспыхнет с милым...
Костер, который не задуть...

Где солнце прикоснется лаской,
как будто речка теплоты!..
Где близость будет сладкой-сладкой!
Где все восполнятся мечты...

Душа не ведает разлуки...
Печаль не тронет сердца стук...
Любовь совсем не знает скуки!..
Пусть пара не бросает рук...

Тропа в судьбы пусть будет долгой...
границ не зная и дверей...
без боли, зноя и тревоги...
Пусть в счастье доля даст детей...

                24.02.2023 г.

Фото из инета.


      Стелила доля...

Дівча безмежно покохало...
Стелила доля рушничок,
де щастя сипалось немало...
де Місяць в сяйві зірочок...

Де Сонця лагідне проміння
неначе річка теплоти!
Птахів із раю воркотіння...
та вир цілющої води...

Вогонь під ребрами ласкавий
зігрів надію у душі...
Шалено серце калатало,
як дзвін церковний в метушні!..

Рій мрій крилатих все міцнішав...
Як чарівник, вперед веде!
- Нехай кохання буде вище
зірок... найкраще у людей!..

Нехай рушник у долі довгий
не мав кордонів і дверей...
Не знає відчаю й тривоги...
Хай доля з щастям дасть дітей...

                5.02.2023 р.

Фото з інету.