Під калиною густою там колисочка висить.
А у тій колисочці синок маленький спить.
Спить спокійно дитятко і лиха не знає.
Не знає воно малесеньке як мати страждає.
Бо поїхав його батько й чи вернеться знову.
Чомусь немає сподівання , забув мабуть своє кохання.
І немає ні листівки, ні вісточки немає.
Звідкіль його виглядати цього ніхто не знає.
Мабуть будуть вони удвох з сином так і жити.
І від людських язиків себе боронити.
Бо людськії язики зліші ніж в гадюки.
Шкода що іще є поміж людей такі злюки.
2.02.2023
Пид калиною густою
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2023
Свидетельство о публикации №123020503857
Свидетельство о публикации №123020503857
Рецензии