Засяє світло миру
Сусід підступний увірвався в дім,
Все розтрощив і вигнав на руїни.
Ще довго в небо підіймався дим
І порохом спускався на цеглини…
Почервонів від крові білий сніг,
Від попелу весь день гірчило в роті,
Розносив вітер прах горілих книг,
Як ганчірки, розвішував на дроті.
На ранок цей потвора, наче лис,
Промовив: "Я своїх не залишаю", -
Улесливо вуста ганебні стис
І засміявся: "Я ж вас захищаю".
Не треба нам таких захисників!
Нам не потрібна підла допомога!
Ми будем гнати цих ґвалтівників!
До пекла вже очікує дорога!
Сьогодні ми, немов птахи без гнізд,
У чужині шукаємо притулок,
Нелегко нам дається переїзд,
Та в співчуттях знаходим порятунок.
Як чорна хмара, ще висить біда
Над рідною землею у руїнах.
Та прийде день і згине вся орда,
Засяє світло миру в наших вікнах!
Засяе свiтло миру
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123020408645
Свидетельство о публикации №123020408645
Рецензии