Душа людська
Як не за себе, то хоч за дітей.
За батька й матір, за свою країну,
Ніхто не знає всю нашу родину.
Душа людська - річ дивна і чудна -
Всіх протиріч не витрима вона,
Вона живе, мабуть, в кількох світах,
Ніхто не знає, де проходить шлях.
Душа повинна все життя рости -
Невпинно до високої мети.
Ніхто не знає сутності її,
Не помічає помилки свої.
Душа болить, коли вона жива -
І прагне, щоб збувалися слова.
Ніхто не знає, де тих слів межа.
Не забувай, що дивна річ - душа.
4.02.2023
Дякую за натхнення Ігорю Ярину:
http://stihi.ru/2022/10/07/2418
Свидетельство о публикации №123020408411
Звісно, якщо вірші хороші, погані можуть бути і отрутою.))
Надия Медведовская 30.09.2023 01:13 Заявить о нарушении