Негода, наче дим
Учора йшов щедротний сніг,
Не віщував дощі й калюжі.
Сніжинки падали до ніг,
Мов рятувалися від стужі.
Хотілось бігти навмання
Туди, де маревом сріблистим
Мигтіло лісу убрання
У сяйві снігу урочистім.
Морозом дихала земля…
Сніжинки в танці граціознім
Раділи, що прийшла зима,
Кружляли, як в раю господнім.
На ранок дощ і мокрий сніг
Занапастили всю чарівність,
Немовби ворог підстеріг
І стер красу і гармонійність…
Негода, наче дим їдкий,
Задушні сіяла тумани.
Відчуло серце біль щемкий,
Немов від ниючої рани…
Свидетельство о публикации №123020108552
Зимой! И пятками сверкая.
Покинув дом свой, или чум.
Как при нашествии, Мамая.
Иначе, загребут всех скопом
Ведь мы - «Едины», с этих пор!?
Сидеть, на корточках в окопе:
- Скрывая грех чужой… Позор.
Промёрзшая, и вдрызг земля.
Миг тишины, для нас награда.
«По планам» - Всё идёт Кремля.
Нас целый день, утюжат «Грады».
Все неудачи, как туман…
- Развеять, обещает Вождь,
Ещё сто тысяч! На таран.
Очередная – Кремля ложь.
Уважаемая Галина! Я писал лирику.
Могу и сейчас, но… Не имею права,
Пока не закончится, этот геморрой…
- Который на смеем мы, назвать войной.
С уважением МатВей.
Матвей Сходовский 02.02.2023 11:46 Заявить о нарушении
Галина Чехута 02.02.2023 14:17 Заявить о нарушении