Ну що? Тебе вітаю, лютий!
Короткий, непостійний гість!
Несеш ти ауру прелюдій,
Весняну животворну млість.
Що подаруєш в цьому році?
Дощі чи снігом заметеш?
Від нерозсудливих емоцій,
Я сподіваюсь, вбережеш!
Що принесеш нам на світанні?
Жадану тишу, сум'яття?
Чи присягання ждуть туманні,
Сентиментальні почуття?
Сьогодні ти лякаєш вітром,
Підняв тривогу за вікном,
Дощем пронизуєш повітря,
Не миртом вієш - полином!
Заходь, ми разом вип'єм кави.
Мабуть, бентежно у душі?
Залиш на мить свої забави
І відпочинь від метушні.
Не ображайся, що чекала
Я не на тебе, на весну!
Що думку про тепло плекала
І про травичку запашну.
Пий каву, я співати буду
Про травень, про розмай лугів,
Нехай твої відчують груди
Весь чар весняних берегів.
Я у віршах відкрию мрії
Про перемогу у війні,
Про те, щоб холод безнадії
У Літу канув навесні.
Непостiйний гiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123020105261
Свидетельство о публикации №123020105261
Рецензии