Спочатку - той, що о четвертiй тридцять

Спочатку – той, що о четвертій тридцять,
А потім – той, о п'ятій. Потім – всі.
Всі потяги у всій своїй красі,
І тисячі людей, і людські лиця

У вікнах... Світ невпізнаних, незнаних
Облич і губ, з яких не чути слів,
А я хоч слово чути би хотів,
Коли ятрить пітьма душевні рани.

А потяги – із темряви, нестримні –
З'являються і в темряву летять...
Я о четвертій тридцять зустрічать
Їх мушу, наче невідомі рими...


Рецензии
Вось цікавая рэч: побач з якой станцыяй ці паўстанкам ні жывуць творчыя людзі, а першы цягнік паэзіі абавязкова грукоча рыфмамі ў чатыры трыдцаць, і яго трэба сустрэць таксама абавязкова. Мой таксама звычайна ў гэтыя часы з'яўляецца з цемры.
І як, шаноўны Міклаш, тыя нястрымныя цягнікі паспець сустрэць, каб пачуць хаця б некалькі слоў для душы?!
З павагай да Вас і Вашай цудоўнай паэзіі,

Ядвига Довнар   01.02.2023 19:15     Заявить о нарушении
З павагай да Вас, моя радість Ядвіго❤❤❤❤❤❤❤❤❤

Миклош Форма   01.02.2023 19:44   Заявить о нарушении
Jak dobrze, kiedy ludzie rozumieją się z pół słowa

Миклош Форма   01.02.2023 21:44   Заявить о нарушении
Ведаеце, Міклаш, я ,на жаль, польскую мову разумею не дасканала, а размаўляць на ёй цяжка без моўнай практыкі, але з веданнем беларускай мовы адносна добра разумееш і ўкраінскую, і польскую. А тым больш, чытаючы вершы: там дзе розум крыху задумаецца, дык душа падскажа.
Але ж напісанае Вамі, вядома ж, прачытала.

Ядвига Довнар   01.02.2023 22:01   Заявить о нарушении
Я знав, що порозуміємося

Миклош Форма   01.02.2023 23:37   Заявить о нарушении