Зорі, темрява, ніч принишкла...
Прислухаюсь до серця свого -
Так тривожить ця мертва тиша,
Бо не знаєш чи це надовго -
Чи не вибухне тиша криком,
Спалахнувши життям невинним...
Шепочу собі :"Тихо, тихо..."
А хвилини біжать без упину.
Ніч, а хочеш тобі колискову
Заспіваю тихенько, ніжно?
Заплітаючи слово в слово,
Заколишу, вкладу у ліжко.
Спи спокійно, тобі насниться
І майбутнє, і мирний ранок...
І живої води криниця,
Що загоє всі наши рани...
16.11.22
Темрява
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2023
Свидетельство о публикации №123013105510
Свидетельство о публикации №123013105510
Рецензии