Тiнь вiйни
Не сніг іде, а дощ,
Хоча в календарі давно зима.
Похмуро у гаю
Без ніжності порош,
І вітер душу смутком обійма.
Лягла на землю тінь
Жорстокої війни,
Накрила серце чорним ковпаком.
Сивіє далечінь,
Немовби восени,
Налякана підступним хижаком.
Зруйновані життя
Ненавистю катів,
І хвиля болю ллється по землі.
Хтось плаче, як дитя,
Марніє від страхів,
А хтось житло шукає в чужині…
Бентежно від думок,
Неспокій душу рве,
А сльози неба ллються по вікну…
Трагедії струмок
Пронизливо реве,
Мелодію розмотує сумну…
Свидетельство о публикации №123013103930
В родном краю
Не снег, а дождь идет,
Хотя в календаре – зима седая.
Ветр-гамаюн
О горе нам поет,
Тревогой душу раня и терзая…
Тень на земле
Лежит большой беды,
Накрыла сердце черной-черной шалью.
И даль в золе,
И хищников следы
Там, за туманной, непроглядной хмарью…
Уносят жизнь
Прокляты палачи.
И волны боли катят вал за валом.
В душе ножи?
Терпи, держись, молчи,
Спасайся от налетов по подвалам…
Еще февраль.
Бушует дождепад.
В разбиты окна танков лязг и грохот.
Тревог спираль:
Когда пойдет на спад
Проклятая война, ненастная эпоха?
Елена Куприянова 3 13.02.2023 15:27 Заявить о нарушении
Галина Чехута 13.02.2023 18:33 Заявить о нарушении