В легких кросівках на високім старті -
Я на пробіжці! Дощ - не перешкода.
Сміються з мене жаби - є нагода.
Біг за здоров'ям - не азарт й не жарти.
Над озером туман. Біжу по колу.
Доріжки на воді - пливуть ондатри.
Я на побачення прийду і завтра -
До друзів, дня і світу, що навколо.
Містки, рибалки - тут свої порядки.
А в очеретах і качки і качур.
У спокої немає недостачі,
Лиш павуки не випускають прядки.
Вдивляюся у гладь - не ворухнеться.
Сховалась безтурботність у стихію.
І десь отам живе моя надія.
Чи справдиться? Щемливо б'ється серце.
Млинцем підсмаженим прибуде ранок.
Схід сонця вип'є з трав усі сльозинки.
В грибний світанок я знайду стежинку.
Ти - не в фаворі. Я - без забаганок!
Вільний поетичний переклад власного вірша "Дитя природы".
http://stihi.ru/2011/08/10/5723
Дитя природи
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123012901684
Свидетельство о публикации №123012901684
Рецензии