З явилось стiльки сивого волосся...
У косах, наче попіл в них осів...
Як хочеться сказати - все здалося,
То снів страшних лантух нам наносив
Якийсь сердитий чарівник-навдаха.
Чтоб просто налякати, як дітей.
Аж ні, для нас збудована десь плаха-
Для мирних, світлих, радісних людей.
Роздмухуючи полум'я щосили,
Шепочучи закляття в темну ніч
Він мріє, щоб нам зорі не світили,
І так було вже декілька сторіч.
Йому отрута - наше існування
От і підняв до бою чорну рать...
Але не справдить доля ті бажання -
Хто розпалив - ті в полум'ї й згорять...
24.05.22
Свидетельство о публикации №123012805706