Ніч без ліхтарів всіх чорнил чорніша
Зорі принишкли і в оксамиті тиша
Ходить руїнами темного мого міста
Й сльози його нанизує, як намисто.
Міста, в якому недавно жило кохання,
Місто, в якому здійснялись мої бажання.
Сонцем зігріте і вмите було росою...
Смерть завітала, щоб накосить косою
Долі людські, життя, нездійснені мрії...
Місто моє довго плакати не зуміє
Цвітом весняним рани перебинтує
І оживе, і щастя в нім запанує.
Ніч стане світлою, зорі розрадять небо.
Все буде добре,
Все буде так, як треба....
11.05.22
Нiч без лiхтарiв...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2023
Свидетельство о публикации №123012805672
Свидетельство о публикации №123012805672
Рецензии