В небi лебедi
клекочуть лебеді.
І низико –низько так летять,
неначе розказати хочуть,
про кожен день цього буття.
Над степом лебеді клекочуть
і слів, і спогадів потік.
Летять кудись аж поза очі,
в світ далекий, в світ надій.
Той клекіт душу комусь гладить,
мені лиш додає жалю.
Але надія є на певну радість,
несіть же лебеді мрію мою.
Свидетельство о публикации №123012804639
Приємна зустріч.
Заходьте, завжди рада гостю.
З теплом.
Галина Би-Локур 29.01.2023 20:18 Заявить о нарушении