Зблід. Тиняюся світом. Шукаю
щось не втрачене. Мрію про тих,
хто мене десь на Тралці чекає.
Вірю в риси ілюзій простих.
Прибираю свій мотлох у римах.
Розтинаю цей всесвіт. Не сплю
у надії згоріти без диму.
Відпускаю. Чарую. Люблю.
І нехай повсякденності втома
намагається стерти мій дух,
я радію, бо їду додому,
де мій сон, де мій бог, де мій друг…
Найрiднiшим
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123012708477
Свидетельство о публикации №123012708477
Рецензии